2022-08-29

Чи не доводилося вам зустрічати технічні чи економічні терміни, побудовані за новітніми “правилами”  української мови, яких і вимовити неможливо? Але саме ними намагаються замінити такі зрозумілі і звичні терміни: СКБД замість СУБД, система керування замість системи управління, схема керування замість схеми управління. Що це: поборництво за чистоту української мови чи намагання скалічити її природну красу?

Ці роздуми зародилися в моїй голові вже давно, але матеріалізувалися у статтю після прочитання матеріалу відомого мовознавця М.Д. Гінзбурга, у якій він навів грунтовний термінологічний аналіз уживання (вибачте – стереотипно сказав – мав на думці: ужитку ) термінів “управління” та “керування”.

Автор наводить чимало прикладів різного вжитку цих термінів, але в кінці доходить висновку, що краще дотримуватися вимог державного стандарту:

_Сукупність цілеспрямованих дій, що полягає в оцінюванні ситуації та стану об’єкта керування, вибиранні керівних дій та їх реалізації_ вживати лише термін **керування.** А термін **управління** використовувати тільки в значенні _адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що керує певною галуззю господарської, наукової, військової діяльності._

Називається це: уніфікували вжиток термінів. Дуже недолуго, на мою думку.

Давайте глянемо, які існують варіанти застосування названих слів у різних словниках, і чи так вже коректно вживати термін **управління** для означення якоїсь установи?

Виявляється, взагалі некоректно так говорити, бо це є прямою калькою з російської.  Для цього в українській мові є прекрасне слово **управа,** який раніше розглядали тільки як історичний термін, але сьогодні його починають активно вживати без обмежень,  а у деяких словниках це слово подано як єдиний український відповідник російського іменника **“управление”** у цьому значенні. Отже, ДСТУ некоректно рекомендує вживання цього терміну, бо **управління** – це насамперед процес , а установа не є процесом.

Тепер подивимося, як і в яких випадках варто вживати слова: _управляти, керувати_. Тут існують дуже великі розбіжності: у словниках з математики, фізики, техніки подано тільки слово _керувати та керування_; у багатьох інших словниках стосовно процесів у техніці вжито терміни _керувати_ та _керування_, а стосовно процесів у адміністративно-господарської сфері – _управляти_ та _управління_, а _керувати_ зазначений як синонім.

Я так розумію, що в технічних словниках просто застосували без пояснень терміни, зазначені у державних стандартах. Досить з нас одного слова: керувати, керування – для позначення цілого пласту термінологічних одиниць. Бо шукають не те, як влучно назвати певну сутність чи процес українською, а лише українські відповідники відповідника російського дієслова **“управлять”** чи іменника **“управление”.** Тому й соромляться вжити слово з коренем **управ,** мовляв – це ж російською так, а значить українською має бути якось інакше.

Мені видається, що слово **керувати** більше відповідає російському **руководить**, а не **управлять**.

А якщо не оглядатися на російську мову взагалі? Як воно вживалося в Україні до початку радянської окупації?

Дорадянський словник Б. Грінченка пояснює слово **управляти** як вставляти, вмонтовувати, закінчувати роботу; у значенні **керувати** це слово не вживано.

Відомий знавець української мови Є. Чак рекомендує вживати **керування** як основний термін для позначання дії, а “управління – синонім слова керування, коли йдеться про механізми”.

До таких механізмів належать й інформаційні технології. Тому не треба змінювати загальнопоширене скорочення СУБД (система управління базами даних) на СКБД (система керування), як це вже мені зустрічалося у деякій літературі.

Відомий мовознавець С. Караванський уважає, що “слово управляти зовсім невиправдано вжито у ряді статей Конституції України там, де українці традиційно вживають керувати, урядувати”. Ось виплив ще один синонім – урядувати, який має цілком певне вузьке значення.

Цікава думка з’явилася  у праці М. Коваля та Г. Багдасар’ян, які запропонували таке розмежування цих термінів – коли мова йде про безпосередній вплив на вибраний об’єкт, то слід вживати термін керування, а якщо йдеться про опосередкований вплив на той чи інший об’єкт за допомогою проміжної ланки, то доцільно буде слово управляти. Вони не просто регламентують ужиток того чи іншого терміну, а пояснюють зміст їхнього вжитку.

Подібне, але оригінальне тлумачення можна знайти у праці Д. Баніна, А. Голоти, Ю. Щербини: керування вимагає наявності керма в прямому чи переносному значенні, це засіб впливу особистості чи автомата на об’єкт зовнішнього впливу; але якщо мова йде про сукупність об’єктів, що користуються певною автономією і кожний має свого керівника, то вплив на них пропонують називати словом управління.

Ще в одному словнику стверджується, що “останнім часом знаходить прихильників ідея вживання слова УПРАВЛІННЯ для технічних систем, а для КЕРУВАННЯ залишити організаційну та соціально-економічну сфери”.

З останнім твердженням уже можна було б погодитися, але простий поділ на сфери застосування не завжди оправданий. Адже в кожній сфері існують особливості впливу одного об’єкта на інший, а отже повинна існувати деяка мовна гнучкість, яка б дала змогу у повній мірі відобразити дійсність з усіма нюансами.

Автоматичне, бездумне застосування терміну залежно від сфери застосування надто збіднює мову, а терміни інколи виходять неоковирними та анекдотичними.

Давайте не збіднювати рідну мову, а використовувати все її багатство і красу.

08.11.2009 о 19:59